Мета:    формувати екологічну свідомість, розуміння необхідності    

                       бережливого ставлення до навколишнього середовища.

                    Розвивати пізнавальний інтерес. Виховувати екологічну культуру,

                    любов до рідного краю.  

Обладнання:  емблеми планет; костюми квітів, дерев, зайченя,

                                  лисички, інопланетян.

    Вчитель

  Любі діти, шановні батьки, гості, вчителі! Ми раді зустрічі з вами і запрошуємо разом з нами відсвяткувати «День Землі».

  Велика і красива земля України. Неозорі степи, зелені ліси, широкі лани… Кожна стежка, деревце, колосок, квітка, травичка – невід'ємні частини її краси, без яких нам не прожити.

(Звучить пісня Т.Повалій «Це – моя земля»

  Гарна, велика країна моя,

  В ній і озера, річки і моря

  Гори високі, степи та ліси

  Скільки багатства і скільки краси.            

 Батьківщини рідної сади

  Нахилились цвітом до води

  Кожна гілка – в сонці, у теплі,

  Щедро пахне соками землі.

  Батьківщини рідної гаї

  Кличуть мене в затінки свої

  Зупинись і слухай солов'я,

  І відчуй, що це – земля твоя.

    Вчитель

  22 квітня 1968 року в Санта – Барбарі (США) сталося лихо. Мільйони тони нафти вирвалися зі свердловини і стали причиною загибелі великої кількості тварин, забруднення води. Як пам'ять про цю трагічну дату з 1970 року спочатку тільки в США, а пізніше – в усьому світі відзначається День Землі. В Україні цей день відзначається з 1990 року.

  Людина – частина природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю.

  І як же сьогодні ми  віддячуємо за це все? Людство бере, а точніше відбирає в природи щорічно десятки мільярдів тонн речовин і матеріалів на свої потреби, повертаючи їй 20 мільярдів тонн відходів, які забруднюють Землю.

  У пресі дедалі частіше з'являються публікації про те, що міліють ріки, замулюються озера, пустелі поглинають родючі землі.

   Учень

 Бережімо, люди, землі, води.

 Кожну квітку в лузі, деревце

 Вбивцею не стань краси природи

 Пам’ятаймо, діти, й ми про це.

 (Лунає музика пісні про космос. На сцену виходять декілька інопланетян. Вони йдуть розмовляючи, оглядаючись на всі боки. На грудях у кожного назва планети, з якої вони прилетіли.) 

   1-й інопланетянин.

Ласкавий поклик дивної планети

Давно нас вабив сяйвом голубим.

   2-й інопланетянин.

Бажання зустрічі полегшило дні лету.

І ось ми тут, під небом цим ясним.

   3-й інопланетянин.

Погляньте, як і в нас, ростуть тут гарні квіти.

   4-й інопланетянин.

Як і в нас, дивіться, ріки течуть.

   5-й інопланетянин.

Дерева майже так до сонця тягнуть віти.

   6-й інопланетянин

(торкає одного з товаришів за плече, схвильовано показує в сторону, звідки набли­жається землянин).

Такі ж як ми істоти тут живуть!

   Землянин.

Хто ви?

   Інопланетянин.

Послання дружнє маємо із зірки,

Що ледь видно вам здаля!

(Інопланетяни прикладають руку до серця, злегка вклоняються).

   Землянин.

Вітаєм вас у Петриківськім краї!

Планета ж наша називається Земля.

 (Земляни теж злегка вклоняються).

   Землянин.

Ми друзям з космосу потиснуть раді руки!

Багаті, щедрі, гарні землі в нас.

Людей, поля, ліси, річки і луки —

Усе ми вам покажем без прикрас.

(Лунає мелодія вальсу з кінофільму «Жінки», «Слышишь, тревожные дуют ветра...». Під цю мелодію дівчатка виконують вальс квітів, група землян співає, інопланетяни слухають).

   Земляни.

Квітами вкриті галявина й луг,

Маки, кульбабки й ромашки навкруг.

Там на горбочку васильки цвітуть,

Проліски тут в луговині ростуть,

Радість і спокій квіти усім нам несуть.

Коники скрипки свої дістають,

В танок метелики першими йдуть,

З ними кружляє і джміль, і комар,

Бджоли літають, збирають нектар,

Це від природи людству безцінний дар.

(Раптом захвилювались квіти, почали нахилятися в різні боки, на обличчях дівчаток тривога, розпач. Під кінець наступних, двох куплетів квіти гинуть. Далі співають на мотив «Миллион алых роз».)

   1-й інопланетянин.

Звідки цей запах, цей дим?

   2-й інопланетянин.

Стало повітря важким.

   3-й інопланетянин

(хапається за груди).

 Дихати важко чому?

(Падає).

    Інопланетяни

(кидаються до товариша).

 Хто допоможе йому?

(Вбігає лікар, інопланетянину дають кисень).

   Земляни

(співають під приспів тієї ж пісні).

Це завод, це завод, це завод дим пустив,

Все шкідливими домішками отруїв.

Квіти всі всохли враз, коник зник і джмелі.

І хворіють дорослі і діти малі.

   Диктор від землян

Викиди заводів, бездумно роз­кидані хімічні добрива отруїли наше повітря. Повільно зникають багато видів ро­слин, тварин, комах. Але найстрашніше те,  що від отруєного повітря частіше почали хворіти люди он­кологічними та Іншими хворобами.

 (Інопланетянин, якому стало погано, вже підвівся. Всі інопланетяни співають на мотив пісні «Бухенвальдський набат».)

   Інопланетяни

(співають разом).

Люди, що ви робите, спиніться!

Втратите, втратите — не буде вороття!

Не губіть природу, схаменіться,

Ваше це життя, ваше це життя!

Збережуть нехай дбайливі руки

Квіти, води, птахів переліт.

Щоб не прокляли вас потім внуки,

Збережіть цей світ!

Збережіть цей світ!

Бережіть, бережіть, бережіть цей світ!

   1-й землянин.

Любі гості! В нас ліси небувалої краси!

   2-й землянин.

Є зайці там і лисиці.

   1-й землянин.

Є калина і суниці.

   2-й Землянин.

Там співає пташка кожна.

   Інопланетяни.

Ой, цікаво! Глянуть можна?

  (Земляни жестом запрошують інопланетян, ведуть вбік сцени.

На сцену під музику «Снова стали мы на год взрослей» виходять уже виконуючи  якість прості танцю­вальні рухи дівчата в костюмах дерев).