- Не поспішайте задовольнити бажання дитини;
- Не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу;
- Давайте дитині постійні доручення. Стежте за їх виконанням;
- Не виконуйте за дитину те, що їй доручено, без поважної причини (такою причиною може бути хвороба);
- Навчіться вислуховувати дитину, бути терплячими: не поспішайте закінчити за неї фрази, не перебивайте, не підганяйте;
- Не нав’язуйте синові чи доньці свою думку чи волю: краще аргументовано доведіть, так як ви пропонуєте, буде краще;
- Привчайте дитину до аргументацій своїх вчинків: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить;
- Спонукайте дитину пізнати довкілля;
- Створіть навколо маляти безпечні умови для його перебування та пізнання (закрийте розетки, заховайте сірники, приберіть скло, яким можна порізатися, тощо);
- Пояснюйте дитині зрозумілою мовою, без сюсюкання та зайвого спрощення, призначення та користь різних речей, правил користування ними;
- Вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, придумайте ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля;
- З найменшого віку привчайте дитину шанувати і любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків і сестричок: не допускайте самоствердження за рахунок інших; - Пам’ятайте: прикладом для дитини насамперед є її батьки;
- Поважайте свою дитину, не принижуйте її гідності брутальними словами, глузуванням з її незграбності та невмілості, фізичними покараннями;
- Любіть дітей не сліпою. а мудрою любов’ю, яка допоможе їм вирости гарними людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних життєвих ситуаціях.